сповіщений
СПОВІЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сповістити. Сповіщене про відкриття пам'ятника населення Ганджів валом валило на сільський майдан (Епік, Тв., 1958, 513); // сповіщено, безос. присудк. сл. Ще на підступах до цієї першої зупинки було сповіщено, що в зв'язку з штормом пароплав «Ленин» в Євпаторії не зупиниться (С. Ол., З книги життя, 1968, 67).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сповіщений | сповіщена | сповіщене | сповіщені |
Родовий | сповіщеного | сповіщеної | сповіщеного | сповіщених |
Давальний | сповіщеному | сповіщеній | сповіщеному | сповіщеним |
Знахідний | сповіщений, сповіщеного | сповіщену | сповіщене | сповіщені, сповіщених |
Орудний | сповіщеним | сповіщеною | сповіщеним | сповіщеними |
Місцевий | на/у сповіщеному, сповіщенім | на/у сповіщеній | на/у сповіщеному, сповіщенім | на/у сповіщених |