спожитий
СПОЖИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спожити. Кума, червона від спожитих трунків і невгамовна в своїх домаганнях, гупає.. на сходи (Мик., І, 1957, 178); Крім спожитої на пасовищі і скошеної на підгодівлю зеленої маси, літом коровам дають і концентрати з такого розрахунку, як і зимою (Хлібороб Укр., 2, 1966, 18); Позитивний вплив фосфору, спожитого бавовником у перші 10 днів після сівби, позначається протягом усього вегетаційного періоду (Техн. культ., 1956, 236).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спожитий | спожита | спожите | спожиті |
Родовий | спожитого | спожитої | спожитого | спожитих |
Давальний | спожитому | спожитій | спожитому | спожитим |
Знахідний | спожитий, спожитого | спожиту | спожите | спожиті, спожитих |
Орудний | спожитим | спожитою | спожитим | спожитими |
Місцевий | на/у спожитому, спожитім | на/у спожитій | на/у спожитому, спожитім | на/у спожитих |