спорити
СПОРИТИ, рю, риш, недок . 1. розм. Те саме, що сперечатися. Знала [Стеха] натуру свого старого, що коли що надумав, то хоч спор, хоч лайся, а вже він від свого не відступиться (Кв.-Осн., II, 1956, 128); Як не спорила Марина Карповна з чоловіком, але знала, що вже коли він чого захотів, то не переспориш (Мирний, І, 1954, 154); [Романюк:] Людина він заслужена, при орденах, але треба людям правду сказати. З ким не зустрінеться, зразу спорить і, як щось не по-його - вилає (Корн., II, 1955, 202).
2. перен. Змагатися, не поступатися у чому-небудь. Кінь ірже, та не говоре [говорить], Тільки з вітром в гоні споре [спорить], Тільки землю б'є в одвіт, Не жаліючи копит (Щог., Поезії, 1958, 442).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорю | споримо |
2 особа | спориш | спорите |
3 особа | спорить | спорять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | споритиму | споритимемо |
2 особа | споритимеш | споритимете |
3 особа | споритиме | споритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спорив | спорили |
Жіночий рід | спорила | |
Середній рід | спорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорімо | |
2 особа | спори | споріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спорячи | |
Минулий час | споривши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорю | споримо |
2 особа | спориш | спорите |
3 особа | спорить | спорять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | споритиму | споритимемо |
2 особа | споритимеш | споритимете |
3 особа | споритиме | споритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спорив | спорили |
Жіночий рід | спорила | |
Середній рід | спорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спормо | |
2 особа | спор | спорте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спорячи | |
Минулий час | споривши |
сперечатися
СПЕРЕЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Вести суперечку (у 1 знач.), доводячи що-небудь. Ми вдвох, ходячи по хаті, говоримо, сперечаємося, та так завзято, як ніби від нашої суперечки залежить щастя громадське (Коцюб., І, 1955, 467); Другий зять не сперечавсь з тещею, мовчав собі та читав книжки (Н.-Лев., III, 1956, 203); Довго довелося генералові сперечатися з Обручовим. Обручов боявся відступити від букви закону (Тулуб, В степу.., 1964, 241); Ми маємо право і повинні сперечатися про долю і шляхи нашого радянського мистецтва, нашої радянської літератури (Рильський, IX, 1962, 176); Хлопчик знав, що батькове слово завжди тверде й розсудливе і що сперечатися з батьком не можна (Донч., V, 1957, 33); // Заперечувати проти чого-небудь, не давати своєї згоди на щось. У Марії Павлівни часом збирались її товариші на пораду, Микола Васильович ніколи не сперечався проти таких зборів у його домівці (Л. Укр., VIII, 1965, 205); «А що буде, як Денис мене свататиме, а мати моя буде так сперечатись, як.. Терпилиха?» - несподівано майнула думка в Насті (Н.-Лев., VI, 1966, 355).
Не сперечаюся; Не буду сперечатися - уживається для вираження згоди з ким-небудь. - Ет, балаканина! Зрештою, за поетів не буду сперечатися, вам се ліпше знати (Л. Укр., III, 1952, 703).
2. Відстоювати своє право на що-небудь, на володіння чимсь. Подано автомобілі - розвезти акторів по домівках. Дехто почав сперечатися за місця в машинах. Кожний хотів їхати в першу чергу (Ю. Янов., II, 1958, 60); Командири батарей люто сперечалися за кожний шмат землі: вже не вистачало місця для артилерійських вогневих (Гончар, III, 1959, 404); // чому, рідко. Чинити опір чому-небудь; противитися. [Маруся:] Стривай, Микито! Бог один бачить, що ти робиш з моїм серцем! Не маю сили сперечатися твоїй волі... (Кроп., І, 1958, 99).
3. перен. Не поступатися перед ким-, чим-небудь якимись якостями, властивостями; суперничати. Ти усміхнулася,- і враз Все змерхло перед милим зглядом; З огнем очей сяйний алмаз Не міг сперечатися рядом (Граб., І, 1959, 229); Міські ліхтарі сперечаються з місяцем (Сос., І, 1957, 88).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сперечаюся | сперечаємося |
2 особа | сперечаєшся | сперечаєтеся |
3 особа | сперечається | сперечаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сперечатимуся | сперечатимемося |
2 особа | сперечатимешся | сперечатиметеся |
3 особа | сперечатиметься | сперечатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сперечався | сперечалися |
Жіночий рід | сперечалася | |
Середній рід | сперечалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сперечаймося | |
2 особа | сперечайся | сперечайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сперечаючись | |
Минулий час | сперечавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сперечаюся | сперечаємося |
2 особа | сперечаєшся | сперечаєтеся |
3 особа | сперечається | сперечаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сперечатимуся | сперечатимемося |
2 особа | сперечатимешся | сперечатиметеся |
3 особа | сперечатиметься | сперечатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сперечався | сперечалися |
Жіночий рід | сперечалася | |
Середній рід | сперечалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сперечаймося | |
2 особа | сперечайся | сперечайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сперечаючись | |
Минулий час | сперечавшись |
змагатися
ЗМАГАТИСЯ1, аюся, аєшся, недок. 1. Намагатися перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників. Нема що таїти - трудно йому з ученим змагатися, таки лихо - невчений (Головко, II, 1957, 421); Самієвські майстри сьогодні змагалися в творчості. Сапери й піхотинці, скинувши тілогрійки, поплювавши в долоні, в'язали плоти (Гончар, III, 1959, 342); Звідки й взявся горобець: - Ану, давай змагатись! Навпростець Хто долетить туди-он до отари? Орел зібрався з силами і полетів... за хмари! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 163); // перен. Не поступатися кому-, чому-небудь в якихось якостях, властивостях. Рум'яні щоки та губи змагались красою з свіжими, розкішними квітками букетів (Н.-Лев., III, 1956, 238); Чистотою наші лабораторії повинні змагатися з лікарнями (Шовк., Інженери, 1956, 44).
2. Брати участь у змаганні (у 2 знач.). Коли вже змагатися, то треба ж заздалегідь підготувати своє робоче місце (Донч., VI, 1957, 210); Механізатори змагаються між собою за продуктивне і високоякісне проведення всіх робіт (Хлібороб Укр., 1, 1967, 8); Шахтарі Донбасу змагаються з кузнецькими шахтарями за зразкове виконання завдань п'ятирічки (Рад. Укр., 5.XI 1952, 1).
3. перен. Чинити опір кому-, чому-небудь, протестувати проти когось, чогось, боротися з ким-, чим-небудь, за когось, щось. - Я знаю, я бідаха, да ще к тому й кріпак; твій рід такий великий - змагатиметься.... (Барв., Опов.., 1902, 76); - Я - Дуб, се інше діло: Не тільки вітру не боюсь - Я з бурею змагаться буду сміло (Гл., Вибр., 1957, 202); - Толстиков уже й без пива клює, - посміхаючись, кивнув Черниш на свого правого сусіда, що, уткнувшись головою в руки, уперто змагався з налягаючою дрімотою (Гончар, III, 1959, 392); Змагалися хлопці відважно в бою за рідну вітчизну свою (Голов., Близьке.., 1948, 39); Вийшли люди за врожай змагаться (Рильський, III, 1961, 99); // перен. Стикатися (про протилежні думки, почуття, бажання і т. ін.). В ній змагалося два бажання: одно - негайно покинути все до чорта і скоріше їхати звідси.. і друге - навпаки, залишитися довше, дізнатися про всі таємниці (Смолич, І, 1958, 86).
4. розм. Те саме, що сваритися. Кайдаш і Лаврін.. кричали на все горло, змагались разом з бабами й підняли такий гвалт на весь куток, що люди повибігали з хат (Н.-Лев., II, 1956, 339); [Прісцілла:] Ви про що там змагалися? [Руфін:] Та так, пуста розмова, ти не турбуйся... (Л. Укр., II, 1951, 442); // Сперечатися, доводячи свою правоту. Змагається [Катря] з нами, що нема у світі ані добрих людей, ані правди у людей (Вовчок, І, 1955, 226); Старий Горпищенко ніяк примиритись не може, бо по чабанському звичаю тузлук треба їсти, як він каже, тільки з дерев'яних ночовок. Він і сьогодні довго змагався з жінками з цього приводу (Гончар, Тронка, 1963, 10).
ЗМАГАТИСЯ2, аюся, аєшся, недок., ЗМОГТИСЯ, зможуся, зможешся, док., розм., рідко. 1. Спромагатися на щось, намагатися що-небудь зробити. Конаючи, силкувалася мати звести тремтячу руку, щоб поблагословити дочку, що припадала до неї; холодіючи, змагались уста вимовити це благословення (Гр., І, 1963, 262); - Як же йти, Катре, не здолію я, по землі ступати! - Я тебе доведу, голубко! Зможися, щоб іще гірш тобі не було (Вовчок, І, 1955, 111).
2. тільки 3 ос. Наростати, збільшуватися, посилюватися. Дивний якийсь гомін, що йшов від толоки і змагався чимраз дужче, притягнув Германа до вікна (Фр., V, 1951, 427); В його душі змагалася боротьба, підносилася і спадала хвиля збурених почуттів (Кобр., Вибр., 1954, 35); // Наставати. Після дощів спекота змоглася ще гірша, - просто хамелеоняча спекота! (Л. Укр., V, 1956, 53).
3. рідко. Те саме, що знемагати 1. Так стихає буйний вітер, що краєм лісу лопотить ліщиною, свище тернями, а заки дійде до середини лісу, то змажеться зовсім і нарешті втихне (Март., Тв., 1954, 276).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змагаюся | змагаємося |
2 особа | змагаєшся | змагаєтеся |
3 особа | змагається | змагаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змагатимуся | змагатимемося |
2 особа | змагатимешся | змагатиметеся |
3 особа | змагатиметься | змагатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змагався | змагалися |
Жіночий рід | змагалася | |
Середній рід | змагалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змагаймося | |
2 особа | змагайся | змагайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | змагаючись | |
Минулий час | змагавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змагаюся | змагаємося |
2 особа | змагаєшся | змагаєтеся |
3 особа | змагається | змагаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змагатимуся | змагатимемося |
2 особа | змагатимешся | змагатиметеся |
3 особа | змагатиметься | змагатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змагався | змагалися |
Жіночий рід | змагалася | |
Середній рід | змагалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змагаймося | |
2 особа | змагайся | змагайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | змагаючись | |
Минулий час | змагавшись |