спорювати
СПОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРОТИ, спорю, спореш, док., перех. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь. Він дістав з кишені ножа і помалу споров собі погони (Ю. Янов., IV, 1959, 51); - Виходить, що коли б ви знали, що ці речі мають умовні позначки, - продовжував суддя, - то ви б їх не брали?.. - Або спороли б ті позначки? - запитав суддя (Кучер, Прощай.., 1957, 437).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорюю | спорюємо |
2 особа | спорюєш | спорюєте |
3 особа | спорює | спорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорюватиму | спорюватимемо |
2 особа | спорюватимеш | спорюватимете |
3 особа | спорюватиме | спорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спорював | спорювали |
Жіночий рід | спорювала | |
Середній рід | спорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорюймо | |
2 особа | спорюй | спорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спорюючи | |
Минулий час | спорювавши |