справжність
СПРАВЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до справжній. Саме тепер, побачивши її вже заміжньою, притихлою і змарнілою від сімейних турбот та переживань, Гриня відкривав собі Тамару у її справжності, в її самозречній подружній вірності (Гончар, Тронка, 1963, 120); Вимогою правдивості і справжності, чесності і безкомпромісності у житті і мистецтві звучить заключний рядок вірша [І. Муратова] «Репліка на диспуті»: «Хай всі сурми сурмлять по-справжньому» (Рад. літ-во, 8, 1958, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | справжність | справжності |
Родовий | справжності, справжности | справжностей |
Давальний | справжності | справжностям |
Знахідний | справжність | справжності |
Орудний | справжністю | справжностями |
Місцевий | на/у справжності | на/у справжностях |
Кличний | справжносте | справжності |