спринцювання
СПРИНЦЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. спринцювати і спринцюватися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спринцювання | спринцювання |
Родовий | спринцювання | спринцювань |
Давальний | спринцюванню | спринцюванням |
Знахідний | спринцювання | спринцювання |
Орудний | спринцюванням | спринцюваннями |
Місцевий | на/у спринцюванні | на/у спринцюваннях |
Кличний | спринцювання | спринцювання |