спроможний
СПРОМОЖНИЙ, а, е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. Тільки свідомий і організований пролетаріат спроможний відвоювати народові справжню, не фальшиву свободу (Ленін, 8, 1970, 177); Доларами правди не купити, Кровію безсмертя не залить, І ніякі в світі уоллстріти Не спроможні сонце погасить (Рильський, III, 1961, 81); // Який має здібності до чого-небудь, уміє здійснювати, виконувати щось. Далеко краще написать свої власні повісті тому, хто спроможний, на ті ж самі [історичні] теми (Л. Укр., V, 1956, 21); Орлюк прощався з селом і молодою дружиною. Ще цілий рік життя і смерть розкривались перед ним у битвах, перед якими мерхли всі битви, на які будь-коли спроможна була людина (Довж., І, 1958, 392); // Який може, має можливості здійснити що-небудь. Коли б батько сам був спроможний вирішувати це питання, він, безперечно, призначив би Катерині найбільшу суму (Вільде, Сестри.., 1958, 104); // Який має певну природну здатність до чого-небудь. Вчені вважають, що птахи спроможні бачити крізь шари хмар. Можливо, що очі птахів уловлюють ультрафіолетові промені, які не може бачити людське око (Наука.., 9, 1965, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спроможний | спроможна | спроможне | спроможні |
Родовий | спроможного | спроможної | спроможного | спроможних |
Давальний | спроможному | спроможній | спроможному | спроможним |
Знахідний | спроможний, спроможного | спроможну | спроможне | спроможні, спроможних |
Орудний | спроможним | спроможною | спроможним | спроможними |
Місцевий | на/у спроможному, спроможнім | на/у спроможній | на/у спроможному, спроможнім | на/у спроможних |