спростований
СПРОСТОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спростувати. Програма нашої партії, прийнята на Стокгольмському з'їзді в 1906 році і запропонована меншовиками, була спростована вже ходом першої російської революції (Ленін, 31, 1973, 398); Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба привести додому.. Чи то вони ще не дійшли того віку, коли звичай, народжений тисячі років тому і ніким не спростований, сам починав брати гору, чи, може, тому, що Іванка була гордою (Чаб., Тече вода.., 1961, 120); // спростовано, безос. присудк. сл. Урядово спростовано наведені в дописі факти (Фр., VII, 1951, 327); Останні дослідження, які провели океанологи різних країн, відкрили чимало цікавого із «звукового життя» підводного світу. Тепер остаточно спростовано порівняння - «німий, як риба» (Веч. Київ, 23.I 1961, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спростований | спростована | спростоване | спростовані |
Родовий | спростованого | спростованої | спростованого | спростованих |
Давальний | спростованому | спростованій | спростованому | спростованим |
Знахідний | спростований, спростованого | спростовану | спростоване | спростовані, спростованих |
Орудний | спростованим | спростованою | спростованим | спростованими |
Місцевий | на/у спростованому, спростованім | на/у спростованій | на/у спростованому, спростованім | на/у спростованих |