спускання
СПУСКАННЯ, я, с. Дія за знач. спускати і спускатися. Лицар-в'язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці, зробленій для спускання їжі (Л. Укр., II, 1951, 185); Підходить Люба до мене і схоплюється рукою за мотузок від санчат.. А далі ми виїхали на пагорб і почали спускатися.. Головне у спусканні - це внизу з розгону вивалитись у сніг (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 125).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спускання | спускання |
Родовий | спускання | спускань |
Давальний | спусканню | спусканням |
Знахідний | спускання | спускання |
Орудний | спусканням | спусканнями |
Місцевий | на/у спусканні | на/у спусканнях |
Кличний | спускання | спускання |