співвідноситися
СПІВВІДНОСИТИСЯ, иться, недок. 1. Перебувати у співвідношенні, зіставленні, порівнянні з чим-небудь або між собою.
2. Пас. до співвідносити.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | співвідношуся | співвідносимося |
2 особа | співвідносишся | співвідноситеся |
3 особа | співвідноситься | співвідносяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | співвідноситимуся | співвідноситимемося |
2 особа | співвідноситимешся | співвідноситиметеся |
3 особа | співвідноситиметься | співвідноситимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | співвідносився | співвідносилися |
Жіночий рід | співвідносилася | |
Середній рід | співвідносилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | співвідносьмося | |
2 особа | співвідносься | співвідносьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | співвідносячись | |
Минулий час | співвідносившись |