спішок
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спішок | спішки |
Родовий | спішку | спішків |
Давальний | спішкові, спішку | спішкам |
Знахідний | спішок | спішки |
Орудний | спішком | спішками |
Місцевий | на/у спішку | на/у спішках |
Кличний | спішку | спішки |
спішка
СПІШКА, и, ж., розм. Дія і стан за знач. спішити 1. - Прошу слова для позачергової заяви. - В залі зашуміли. - Що там за спішка?! (Головко, II, 1957, 522). Без спішки - те саме, що Без поспіху (див. поспіх). - Можна було [робити колоскопідіймач] без спішки, без гарячки. Ще взимку (Головко, І, 1957, 432); Наш кожен крок розрахований в часі, Все робиться чітко, точно, без спішки (Дор., Серед степу.., 1952, 80); [Не] спішка (спішки) - щось [не] є терміновим, негайним. Не було гудзика біля коміра. Тихін сказав жінці. Але їй ніколи ж. Ось тільки хліб у піч посаджає.- Ну, та не спішка,- махнув Тихін рукою (Головко, II, 1957, 154); - Я йому ще одну перевірочну влаштую. На селі про нього всяку всячину говорять. Мені заміж зараз не спішки (Логв., Літа.., 1960, 136).
@ Спішку пороти - те саме, що Пороти гарячку (див. гарячка). - Я б на твоєму місці - не поїхала б. Нізащо! Дочекалася б таки листа. В такому ділі спішку пороти - злочин! (Головко, Літа.., 1956, 199).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спішка | спішки |
Родовий | спішки | спішок |
Давальний | спішці | спішкам |
Знахідний | спішку | спішки |
Орудний | спішкою | спішками |
Місцевий | на/у спішці | на/у спішках |
Кличний | спішко | спішки |