срібняк
СРІБНЯК, а, ч . Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); - Кожен дає од щедрот своїх - хто мідяка, хто срібняка, - відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).
@ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки - ціна зради (за біблійською легендою - Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | срібняк | срібняки |
Родовий | срібняка | срібняків |
Давальний | срібнякові, срібняку | срібнякам |
Знахідний | срібняк | срібняки |
Орудний | срібняком | срібняками |
Місцевий | на/у срібняку | на/у срібняках |
Кличний | срібняку | срібняки |