стабілізований
СТАБІЛІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стабілізувати. До середини 30-х років були стабілізовані шкільні програми, підручники (Літ. Укр., 8.VI 1968, 3); // у знач. прикм. В разі приземлення космонавта окремо від корабля, парашутна система крісла забезпечує його стабілізований і плавний спуск на землю або воду (Рад. Укр., 9.IX 1961, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стабілізований | стабілізована | стабілізоване | стабілізовані |
Родовий | стабілізованого | стабілізованої | стабілізованого | стабілізованих |
Давальний | стабілізованому | стабілізованій | стабілізованому | стабілізованим |
Знахідний | стабілізований, стабілізованого | стабілізовану | стабілізоване | стабілізовані, стабілізованих |
Орудний | стабілізованим | стабілізованою | стабілізованим | стабілізованими |
Місцевий | на/у стабілізованому, стабілізованім | на/у стабілізованій | на/у стабілізованому, стабілізованім | на/у стабілізованих |