ставець
СТАВЕЦЬ, вця, ч., заст . 1. Ставник (див. ставник2). - Мисліть, други, - узявши в руки свічний ставець, щоб відсунути його далі, продовжував Данило (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 158).
2. Дерев'яна тарілка. Кожному старцю по ставцю (Укр.. присл.., 1963, 75).
3. Циліндрична форма для випікання пасок.
4. Конусоподібна купа дров, наготована для випалювання вугілля.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ставець | ставці |
Родовий | ставця | ставців |
Давальний | ставцеві, ставцю | ставцям |
Знахідний | ставець | ставці |
Орудний | ставцем | ставцями |
Місцевий | на/у ставці | на/у ставцях |
Кличний | ставцю | ставці |