станути
СТАНУТИ1, ну, неш; мин. ч. став і станув, ла, ло. Док. до танути. Сніг давно станув під ясними променями південного сонця (Смолич, V, 1959, 646); Сніг на ній [смереці] за день станув, і на хвої висіли міріади крапель (Гжицький, Опришки, 1962, 190); - Бачиш, - обізвалась вона, - як той сніг водою понявся? Гляди ж, щоб і кохання твоє не стануло отак на чужій стороні, далеко від мене... (Коцюб., І, 1955, 141); Як плутане моторошне марення, як сон, пригадувала вона своє весілля, уривки пісень, музику, гостей і Сабішину саклю, де мусило тихо станути її життя гаремної печерниці (Тулуб, Людолови, II, 1957, 171).
@ Станути, як (наче, мов і т. ін. ) віск [на вогні (на сонці і т. ін. )] - втратити сили, здоров'я; змарніти. Скільки вона сліз вилила..! Станула, як віск (Вовчок, І, 1955, 263).
СТАНУТИ2 , ну, неш, док., розм. Те саме, що стати 1-15. Хіба я не своїми очима бачив, як піп звелів Яцькові Рибальченкові станути навколішки..? (Барв., Опов.., 1902, 159); Гнав Яким з вітром, аж задихався. Станув, розглянувся (Ков., Світ.., 1960, 10); Не вспіли коні увійти [пройти] з десять кроків, як станули, відсапуючи тяжко (Мак., Вибр., 1954, 164); Княжі покої, ворота, паркан, навіть по землі від того місця, де має станути коляска, і до дверей було посипано квітами (Хотк., І, 1966, 104); Сльози станули йому в очах. Невже він ніколи більше не побачить цих людей..? (Ірчан, II, 1958, 305); Бесіда станула, бо війт надійшов (Стеф., Вибр., 1945, 61); В табір свій із чат вернувся князь І владно станув перед вояками (Бажан, Роки, 1957, 230); Станула [Марійка], не хотячи, на залізні граблі і пробила собі ногу (Коб., II, 1956, 150); Сірі хмари станули над заходом та й закаменіли (Стеф., II, 1953, 41); Коли станули [князь із слугами] в заїзнім домі на ніч, покликав [князь] Івана до свого покою (Фр., III, 1950, 149); - Коня не поверне свого назад, Хто станув за волю, за владу Рад! (Плужник, Вибр., 1966, 243); Газдівство поширювалося. Станула нова колешня, став оборіг (Кобр., Вибр., 1954, 195); Пообідавши в.. коршмі [корчмі], Вольф і Герман пустилися пішки через верх, щоб на вечір станути в Лютовиськах (Фр., VIII, 1952, 360); Що то за речі, що, інколи станувши нам перед очі, Нас у недузі лякають і сон.. непокоять (Зеров, Вибр., 1966, 127); * Образно. Ти був лихого часу сином І вище станути не зміг (Граб., І, 1959, 134); Серед студеного світа станула бліда журба (Кобр., Вибр., 1954, 42).
На тому (на тім) [і] станути - те саме, що На тому (тім) [і] стати (див. той). Мусять вони [першооснови] існувати в числі безконечнім, - інакше Станути треба на тім, що матерія світу - конечна (Зеров, Вибр., 1966, 174); Станути на поріг (на порозі) - те саме, що Стати на поріг (на порозі) (див. ставати). Ледве Степан станув на порозі, вона зараз пізнала, що є ждана новина (Круш., Буденний хліб.., 1960, 33).
@ Станути на бік кого, чий - те саме, що Стати (перейти і т. ін. ) на бік (див. бік). В 1863 р. вони [деякі польські пани] станули на бік Росії і полягли під її прапором (Л. Укр., VIII, 1965, 244).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стану | станемо |
2 особа | станеш | станете |
3 особа | стане | стануть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | станув | станули |
Жіночий рід | станула | |
Середній рід | стануло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | станьмо | |
2 особа | стань | станьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | станувши |