старизна
СТАРИЗНА, и, ж., збірн . 1. розм. Старі речі, те, чим довго користувалися. Не такими колись були в нього плуги, але й ця старизна не запечалила Марка, більше печалили виснажені коні (Стельмах, Правда.., 1961, 335).
2. зневажл. Старики, старі люди. Ляш хотів поставити чарку на стіл, але рука тіпнулась, чарка впала додолу й розбилась на скалки. Інші діди охнули з остраху, якийсь пан з гостей не втерпів і вголос промовив: «І пощо таку старизну скликати?» (Л. Укр., III, 1952,672).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | старизна | старизни |
Родовий | старизни | старизн |
Давальний | старизні | старизнам |
Знахідний | старизну | старизни |
Орудний | старизною | старизнами |
Місцевий | на/у старизні | на/у старизнах |
Кличний | старизно | старизни |