статний
СТАТНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою. За столом сидів панок.. високий, статний (Фр., VII, 1951, 323); Мама.. була білява, високого зросту, статна, з себе показна (Мирний, IV, 1955, 335); В хату.. увійшов статний чоловік у шинелі з блискучими погонами (Кучер, Полтавка, 1950, 66).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | статний | статна | статне | статні |
Родовий | статного | статної | статного | статних |
Давальний | статному | статній | статному | статним |
Знахідний | статний, статного | статну | статне | статні, статних |
Орудний | статним | статною | статним | статними |
Місцевий | на/у статному, статнім | на/у статній | на/у статному, статнім | на/у статних |