ставати
СТАВАТИ, стаю, стаєш, недок., СТАТИ, стану, станеш, док . 1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (Стельмах, II, 1962, 68); - Парасю! - кажу. Тоді вона звелась і стала, блідая й понурая (Вовчок, І, 1955, 282); Самойлов, ставши на весь зріст, з гранатами в обох руках, пішов прямо в двері (Гончар, III, 1959, 257); // Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. - Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне,.. - аж волосся догори стало (Збан., Єдина, 1959, 39); Вуса стали сторч (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 38).
На носки ставати (стати) див. носок; Ставати (стати) на голову (руки, задні лапи і т. ін. ) - переносити вагу тіла на голову, руки, задні лапи і т. ін., спираючись на них. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє.. і, ставши на голову і руки, почав угорі вибирати [перебирати] ногами (Мирний, І, 1954, 249); - Я побіг по кімнаті, бо не люблю сидіти, і почав плигати через стільці.. У тебе м'який килим на долівці, і я спробував стати на руки (Ю. Янов., II, 1958, 62); Собака, здоровезна його вівчарка, кидається до хвіртки і, ставши на задні лапи, визирає на вулицю через паркан (Гончар, Тронка, 1963, 166); Ставати (стати) на коліна (навколішки, навпочіпки і т. ін. ) - присідати, опускатися навколішки, навпочіпки і т. ін. - Зоню! Зоню! - Юзин голос бринів розпачливо, вона стала на коліна і обняла Зоню за стан (Л. Укр., III, 1952, 655); Одна кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці (Коцюб., І, 1955, 468); Олександра Василівна вмирала.. - Ваню, де ти? Я не бачу тебе. Мічурін раптом збагнув все і став перед нею навколішки (Довж., І, 1958, 438); Ставати (стати) на пальці (навшпиньки) - те саме, що На носки ставати (стати) (див. носок). Ставала [Маруся] на пальці, щоб хоч одним оком побачити кавальчик синього неба (Хотк., II, 1966, 65); Навшпиньки стаючи, витягуючи шию, Навіщо дивишся так пильно, Єреміє..? (Рильський, І, 1960, 252).
@ Волос стає (став, стане) дибом (дубом) див. волос; Волосся стає (стало, стане) дибом (дубом) див. волосся; Гопки ставати (стати) див. гопки; Диба ставати (стати) див. диба3; Дибки (на дибки) ставати див. дибки; Дибом ставати (стати) див. дибом; Кілком (колом) стати в горлі див. кілок, кіл; Кісткою (як кістка, мов кістка) в горлі (поперек горла) стати див. кістка; Козубом стати див. козуб; Лубом стати див. луб; На диби ставати див. диби; Ставати (стати) в позицію див. позиція; Ставати (стати) в позу див. поза1; Ставати (стати) дуба (дубом) див. дуб; Ставати (стати) дубала див. дубала; Ставати (стати) на близьку (коротку) ногу див. нога; Ставати (стати) на ніжки - починати ходити (про дитину). Давно колись, у Овручеві, коли знаєте, народивсь хлопчик Остап і, як тільки став він на свої ніжки, зараз пішов по Овручеві (Вовчок, І, 1955, 327); Ставати (стати) на ноги див. нога; Ставати (стати) рака (раком, рачки) - зігнувшись, спиратися на обидві долоні і на обидва коліна. З Мессіни до Неаполя гойдало нас страшенно. Всі були слабі,.. тільки я та один грек, та ще капітани, як добрі моряки, почували себе чудесно, їли і гуляли, хоч доводилось і раком ставати на.. палубі (Коцюб., III, 1956, 355); Впав [фельдшер], потім став рачки, мов хотів завити на сонце (Ю. Янов., II, 1958, 212); Ставати (стати) руба див. руба; Ставати (стати) ставма див. ставма; Ставати (стати) цапа (цапки) див. цапа, цапки; Стовбула стати див. стовбула; Сторчака ставати (стати) див. сторчака; Язик стає (став, стане) колом див. язик.
2. Починати яку-небудь дію, роботу, які виконуються перев. стоячи. Дідусь уже занадто старий, щоб міг ставати до коси (Фр., IV, 1950, 501); - I то правда, - усміхаючись, каже Параска,.. - пора мені вже і до печі ставати, обід вам готувати (Мирний, IV, 1955, 359); Коли.. накаже [начальник експедиції] класти судно в дрейф і спускати прилади в глибину океану, Дорошенко сам стає до лебідки (Гончар, Тронка, 1963, 198); Докинув [Іван] у ватру смеріччя, поглянув на постоли, обсмикав сорочку на собі і став до танцю (Коцюб., II, 1955, 348); // Приступати до чергування, вартування і т. ін. - Від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не ставати (Гончар, III, 1959, 310); // Взагалі розпочинати трудову діяльність. - Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо..! (Н.-Лев., VII, 1966, 30); Може, піти десь до більшого міста.. Там стати до якої служби (Хотк., II, 1966, 224).
Ставати (стати) до бою - розпочинати бій, боротьбу. Як на горах і в долині клич пішов по Україні - Партії могутній клич: А ставайте всі до бою! (Тич., II, 1957, 99); Стрепенулось чумацтво... Метнулось до возів по дрюччя - і стало до бою... (Коцюб., І, 1955, 184); Іван Барвінок потонув у Баренцовому морі.. разом з своїм маленьким, відчайдушно хоробрим корабликом, що відважно став до бою з могутнім фашистським рейдером (Загреб., Спека, 1961, 6); Ставати (стати) до роботи (до праці) - розпочинати роботу. Хоч і зараз ладні були [страйкарі] ставати до роботи (Головко, II, 1957, 238); [Перший:] Чом же тії двоє до праці не стають? [Четвертий:] Вони сумують (Л. Укр., І, 1951, 454); Іван оглядався на Гриця і Семена.. - Тепер їм треба до праці ставати, порати вільну землю (Ю. Янов., І, 1954, 30); Ставати (стати) до розмови (до бесіди, на розмову, на бесіду) - починати розмову, бесіду з ким-небудь. Стрінувшись з парубками, вона не ставала з ними на довгу бесіду, не п'ялила очей у їх лице (Мирний, IV, 1955, 119); Ставати (стати) на зміну: а) заступати на роботу, виконувану позмінно. Гуде над шахтою гудок. Шахтар стає на зміну (Забіла, Малим.., 1958, 47); б) (кому, чому) починати заміняти кого-, що-небудь; Ставати (стати) на ковзани (на лід): а) готуватися до ковзання на ковзанах; б) починати займатися ковзанярським спортом; Ставати (стати) на лижі: а) готуватися до ходьби на лижах. Підганяє він розвідників. Вони стають на лижі (Тют., Вир, 1964, 495); - Стати на лижі, - пошепки переказали один одному бійці (Кач., Вибр., 1953, 382); б) починати займатися лижним спортом, ходити на лижах. Стати на лижі так і не довелось: протягом зими снігу майже не було (Гончар, Бригантина, 1973, 135); Ставати (стати) на [трудову (ударну)] вахту - починати посилено, самовіддано працювати перев. на честь чого-небудь. Коли людина рано-вранці На вахту трудову стає, - В натхненні творчому, у праці Їй силу Партія дає (Бичко, Вогнище, 1959, 21); Ставати (стати) на чати див. чати; Ставати (стати) під присягу див. присяга; У поміч (у помочі, до помочі) ставати (стати) див. поміч.
3. Переставати рухатися, припиняти свій рух (про людину й тварину); спинятися. Чоловік не стає, а все далі йде (Три золоті сл., 1968, 93); От хтось проти мене спинився... Каже ставати. Стаю (Зеров, Вибр., 1966, 355); - Марусю!.. Ми з тобою підемо у степ і там десь пересидимо у балці. Маруся аж стала (Хотк., І, 1966, 108); Бігла по мосту собачка Мушка. Стала і дивиться, чи зловить Данилко рибку? (Коцюб., І, 1955, 469); // Зупинятися (про засоби пересування). Тепер не стають пароплави під дамбою просто, а заходять у спеціальні ангари (Ю. Янов., II, 1958, 15); Баржа стає, прилаштовується до причалу (Гончар, Бригантина, 1973, 186); Повозка під'їхала до шибениці й стала (Мирний, І, 1954, 69); // Припинятися (про дощ, сніг і т. ін.). Дощик попійшов [пішов] трошки та й став (Федьк., Буковина, 1950, 61); // Переставати текти, литися (про сльози). Соломія.. перестала плакати. Сльози неначе замерли й стали в її очах (Н.-Лев., VI, 1966, 407); // Переставати битися (про серце). Він розкрив очі ..Серце у його стало, дух замер... (Мирний, І, 1954, 321); Остап так і одплигнув.. Серце затріпалось в грудях і стало (Коцюб., І, 1955, 340); // Припиняти свій перебіг (про час). Зрозумів опришок. Тихим рухом обняв [Марусю].. Все закрутилося в імлі... став час... наступила вічність... (Хотк., II, 1966, 122).
@ Ставати (стати) стовбняком див. стовбняк; Ставати (стати) стовпом; Ставати (стати) як (мов, наче, неначе і т. ін. ) стовп див. стовп; Стати мов (як і т. ін. ) паль див. паль.
4. Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.). Апаратна востаннє здригнулась і стала (Коцюб., II, 1955, 90); І справді сталось, як казали: Вода зійшла - колеса стали (Гл., Вибр., 1951, 13); Поволі накручує товариш годинника, думаючи про своє: - Став.. Ішов-ішов і став (Довж., І, 1958, 60); Фабрика стала; // Переривати якусь роботу, справу, заняття. Музики стали.. Всі мовчали (Н.-Лев., II, 1956, 115); // Перериватися (про роботу, справу, заняття). Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала.. Робота стала (Мирний, III, 1954, 7); // перен. Переставати розвиватися, просуватися вперед.
@ Діло не стало (не стане) за ким - чим, на чому - немає затримки за ким-, чим-небудь у якійсь справі. - За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Тют., Вир, 1964, 119); За чим [же] діло стало? - уживається при потребі з'ясувати причину затримки у виконанні, здійсненні чого-небудь. [Любов:] Мені власне сі діти подобаються, Я б навіть готова взяти їх до себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Л. Укр., II, 1951, 21); - Неодмінно треба звільнити [заарештованого]. I - негайно. - Ну, то за чим же діло стало? - перший озвався вусатий солдат (Головко, II, 1957, 530).
5. Покриватися кригою, замерзати (про річку, потік і т. ін.). До місця призначення не дійшли [баржі] - стала Волга (Наука.., 7, 1967, 30); // Утворити нерухомий покрив (про кригу). Лід став.
6. Ступивши на яке-небудь місце, зупинятися в стоячому положенні (про людину, тварину). [Любов:] А, Яків Григорович! Ставайте тут! (Показує на місце перед сходами на веранду) (Л. Укр., II, 1951, 62); Роман одсунув трохи стола, став на лаві (Н.-Лев., VI, 1966, 302); На трибуні став арсеналець, Став арсеналець з іменням славним... (Рильський, II, 1960, 59); Кожен хоче ближче стати, щоб побачити як слід, як уміє танцювати і приказувати дід (Гонч., Вибр., 1959, 78); // Розміщуватися, розташовуватися певним чином. Стає [Любов] до Милевського плечима (Л. Укр., II, 1951, 74); [Феська:] Ну, добре, діти! А тепер ставайте парами (Фр., IX, 1952, 397); - Спи, спи, Дарино, - рухом руки заспокоює [Яків] братову, яка, наче соромлячись, відходить від колиски і стає боком до нього (Стельмах, І, 1962, 488); - Коли це йде справник. Став отак (тут баба встала, взялась у боки й приняла на себе унтер-офіцерську постать) (Коцюб., І, 1955, 455); - Ви кричали! Ви ображали молодь! Струнко перед вами не стали. Все вам не подобається! (Довж., І, 1958, 479); // Ставити ногу, лапу і т. ін. на що-небудь. Провалилася їхня тачанка на мосту, разом з кіньми пішла шкереберть із мосту та в воду. Що там коїлось! Дишло поламане, збруя порвана, кінь один тоне, а інший на живіт йому копитами стає, щоб тільки самому врятуватись (Гончар, II, 1959, 263); Одною ногою став [Тягнирядно] на спину Давидові (Головко, II, 1957, 166); // Підніматися над горизонтом, бути в небі (про небесні світила, райдугу і т. ін.). Ой високо сонце в яснім небі стало, Гаряче проміння та й порозсипало (Л. Укр., І, 1951, 18); Сонце тільки зайшло, а серед неба став уже місяць: повний, сліпучий, дивиться, посміхається (Збан., Над Десною, 1951, 71); [Самопал:] Після грози.. стане на небі веселка, райдуга, значить (Зар., Антеї, 1962, 234); // Уміщатися в якому-небудь місці (про предмети). Стіл тут стане.
Ставати до лав армії див. лава2; Ставати (стати) в засідку (засідкою, засідками) - займати приховане місце для очікування слушного моменту, щоб напасти на когось. Темрява насувається й насувається... Коли ми нарешті стаємо в засідку під прибережним очеретом, уже не видно качиних зграй (Рильський, Веч. розмови, 1964, 54); Причаїлись з гирлигами в руках Оленчук і Кулик. Вигідну зайняли.. позицію. Так у таврійських селах стають засідками на вовків та лисиць (Гончар, II, 1959, 20); Стати у дверях (на дверях, на поріг, на порозі) - з'явитися, входячи в якесь приміщення. У дверях стала висока дівчина у свіжому вінку (Вовчок, VI, 1956, 238); Вона увійшла у сіни і стала на дверях, що вели у кухню (Мирний, І, 1954, 253); Двері рипнули, й гість став на порозі (Коцюб., І, 1955, 90); Кілька машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (Довж., І, 1958, 332).
^ Ставати (стати) на якір (на якорі), мор. - зупинятися де-небудь, закріпившись на місці скинутим на дно якорем. Крейсер? Звідки він взявся? Став на якір, завмер (Гончар, Тронка, 1963, 36); В гавань мандрівці ввійшли,.. ставши на якорі, вийшли на берег (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 57).
@ Все стає (ставало) на своє місце (на свої місця) див. місце; Душа стає (стала) на місце у кого, чия - хтось заспокоюється, перестає тривожитися, хвилюватися. Тільки тепер, коли він повернувся і з ним нічого не сталось, Ліна відчула, що душа її стала на місце і спатиме вона спокійно (Гончар, Тронка, 1963, 284); На заваді ставати див. завада; На правильну (добру) стежку ставати (стати) див. стежка; Не знати, де стати, де сісти див. сідати; Не знати, на яку стати - те саме, що Не знати, на яку ступити (див. ступати). Грицюнь і Явдонька не дивилися одне одному у вічі, не знали, на яку стати (Рудь, Боривітер, 1969, 106); Під аршин ставати див. аршин; Ставати на котурни див. котурни; Ставати (стати) в [один] ряд див. ряд; Ставати (стати) в ряди див. ряд; Ставати (стати) в хвіст (в хвості) див. хвіст; Ставати (стати) в шеренгу (в шеренги) див. шеренга; Ставати (стати) до стінки див. стінка; Ставати (стати) між (поміж) ким: а) (про когось) увійшовши в які-небудь стосунки з однією з двох близьких осіб, порушувати їх злагоду, дружбу і т. ін. [Милевський:] Я не раз пробував остерігати і вас, і Ореста Михайловича, але стрівав завжди таку різку одсіч.. [Любов:] Ідіть від мене краще, не ставайте між нами (Л. Укр., II, 1951, 75); [Сестра Мархва:] Через його вона і в черниці захотіла. Там третя якась замішалася, що стала між ними (Мирний, V, 1955, 102); б) (про щось ) ускладнювати взаємини між ким-небудь, роблячи їх менш безпосередніми, щирими. Дні минали безрадісно, в'яло і без того тепла, якого я так прагнув зазнати в родині. Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру (Коцюб., II, 1955, 365); Ставати (стати) на колію див. колія; Ставати (стати) на одну лінію див. лінія; Ставати (стати) на рейки див. рейка; Ставати (стати) на рушнику (на рушники) див. рушник; Ставати (стати) на слизький шлях (на слизьку дорогу) див. слизький; Ставати (стати) на шляху див. шлях; Ставати (стати) обличчям див. обличчя; Ставати (стати) під вінець див. вінець; Ставати (стати) під руку див. рука; Ставати (стати) поруч див. поруч; Стати над душею - не відходячи від кого-небудь, набридати своєю присутністю, своїми вказівками, проханнями і т. ін. [Маша:] Чого ви стали над душею? (Мик., І, 1957, 257); Стати на дорозі; Поперек дороги стати див. дорога; Стати на переметі див. перемет1; Стати на перепоні див. перепона; Стати на перешкоді див. перешкода; Стати на платформу див. платформа; Стати на путь злого (грішників) див. путь; Стати на шлях див. шлях; Стати на шлях найменшого опору див. опір; Стати очертом див. очерт; Стати поряд див. поряд; Як на пню стати див. пень.
7. Тимчасово припинивши просування вперед, зупинятися (на ночівлю, відпочинок і т. ін.). Повезли [хлопців] до прийому Битими шляхами. Пішла й вдова з матерями З дрібними сльозами. Де на ніч ставали, Сторожу давали, Стару вдову до обозу Та й не допускали (Шевч., І, 1963, 229); - Будемо удень віддихати.. Ніччю більш пройдемо і дальше станемо (Кв.-Осн., II, 1956, 410); Надворі почало смеркати. Князь Костянтин звелів погоничам стати на ночівку [ночівлю] під старим дубовим гаєм (Н.-Лев., VII, 1966, 6); Збитий з висот, противник відкочувався все далі. Полки стали на дньовку [днювання] (Гончар, III, 1959, 84); // Прибувши, приїхавши куди-небудь, тимчасово влаштовуватися, поселятися в когось, десь. Стати в готелі.
Постоєм стати див. постій; Ставати (стати) на квартиру - наймати квартиру для тимчасового проживання. Стали [солдати] на кватирю [квартиру] на другу ніч (Кв.-Осн., II, 1956, 452); - Чи не можна б нам стати до вас на квартиру? - звернувся до пана Архип, скидаючи картуза і вклоняючись (Добр., Ол. солдатики, 1961, 8); Ставати (стати) на попас (на попасі) див. попас; Стати на бівуак див. бівуак; Стати шатрами (в шатрах) див. шатро.
8. Займати позицію, розташовуватися на якій-небудь місцевості для проведення бойових операцій (про військову частину). Дівчатка розповідали, як мінялись на очах, добрішали гладкі бюргерші залежно від просування вперед радянських військ. - Коли ви були на Тисі, моя хазяйка перестала битись і дала мені сукню. Коли ви стали на Мораві, вона набавила мені кухоль кави (Гончар, III, 1959, 383).
Ставати (стати) облогою див. облога; Ставати (стати) станом див. стан2; Табором ставати (стати) див. табір.
9. Закріплюватися де-небудь, не відступаючи, витримуючи натиск, напад і т. ін. - На кордоні станьте, і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (Довж., І, 1958, 198); // перен. Дійшовши до якоїсь думки, якогось рішення, висновку і т. ін., твердо дотримуватися їх.
На [своєму] слові стати див. слово; На тому (на тім) [і] стати див. той.
10. куди, до кого, у кого, з інфін. і без додатка, розм. Поступати на роботу, службу по найму. - То ми й земляки з тобою. Ну, земляче, ставай у мене, коли хочеш... Платою не скривдю [скривджу]... (Коцюб., І, 1955, 446); Восени став він до одного різника у салогон, щоб топити (Мирний, І, 1954, 48); Саме в ті дні забрали на війну сторожа нашої школи. Хтось порадив нам удвох стати на його місце (Минко, Моя Минківка, 1962, 96); // за кого, рідко у кого, на кого. Найматися ким-небудь. - Хіба, - кажу, - ти на літо на степах стаєш за чабана? (Н.-Лев., III, 1956, 274); Пахне так якось знайомо рілля свіжо-осіння парубкові. Як пахла.. в давнину, коли ще хлоп'ям до пана в погоничі на осінь ставав (Головко, II, 1957, 11); - Ви хочете на дяка стати? - спитала мене попадя, узявшись у боки (Вовчок, VI, 1956, 246).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стаю | стаємо |
2 особа | стаєш | стаєте |
3 особа | стає | стають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ставатиму | ставатимемо |
2 особа | ставатимеш | ставатимете |
3 особа | ставатиме | ставатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ставав | ставали |
Жіночий рід | ставала | |
Середній рід | ставало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ставаймо | |
2 особа | ставай | ставайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стаючи | |
Минулий час | стававши |
стая
СТАЯ, ї, ж . 1. діал. Житло гуцульських пастухів на полонинах. Завів [ватаг] Івана до стаї, де од порожніх бербениць.. та голих лавиць йшов запах пустки (Коцюб., II, 1955, 319); В старій напівзогнилій стаї Кришевської полонини горіло незгасаюче від весни до осені вогнище (Галан, Гори.., 1956, 61); Коломийки пастухи співають, ходячи за отарою, і біля стаї, коли вони відпочивають (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 89).
2. діал. Стайня, хлів. Мав [Іван] уже гнати вівці до стаї (Коцюб., II, 1955, 326); Ось обважнілі, з повними вименами дійні вівці. Вони вже нетерпляче чекають знайомого звуку трембіти, щоб бігти скоріше до стаї й увільнитися від надбалого [надбаного] за день тягаря (Хотк., Довбуш, 1965, 78).
3. рідко. Те саме, що зграя 1. - Та не втечеш, - кричить [Турн], - паничу!.. Тебе я швидко повінчаю І воронів потішу стаю, Коли начнуть твій труп клювать (Котл., І, 1952, 263); Вся земля заколихалась, Стая пугачів зібралась На оселях в хуторах (Бор., Тв., 1957, 81); Стоять на Кардовім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями в'ються над нею (Гончар, III, 1959, 457); // чого, перен. Велика кількість, скупчення чого-небудь. Там устигли вже чорниці обрости цілі стаї зрубу (Март., Тв., 1954, 303).
4. заст. Те саме, що стайка 1. Скошений горох сушили навіть у дощі і в'язали в невеличкі снопики. Ставили невисокі полукіпки в одну лінію, як кажуть тут - у стаї (Рад. Укр., 29.VII 1962, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стая | стаї |
Родовий | стаї | стай |
Давальний | стаї | стаям |
Знахідний | стаю | стаї |
Орудний | стаєю | стаями |
Місцевий | на/у стаї | на/у стаях |
Кличний | стає | стаї |