стилобат
СТИЛОБАТ, у, ч., архт. Верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури і т. ін. П'єдестал [пам'ятника С. Гулаку-Артемовському] встановлено на стилобаті з полірованого граніту (Наука і культура.., 1972, 278).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стилобат | стилобати |
Родовий | стилобату | стилобатів |
Давальний | стилобатові, стилобату | стилобатам |
Знахідний | стилобат | стилобати |
Орудний | стилобатом | стилобатами |
Місцевий | на/у стилобаті | на/у стилобатах |
Кличний | стилобате | стилобати |