стиляжний
СТИЛЯЖНИЙ, а, е, розм. Власт. стилязі, як у стиляги. Мені зразу кинувся у вічі його стандартно стиляжний вигляд (Речм., Твій побратим, 1962, 20); Підходить парубійко, ростом бог не скривдив. У стиляжній піжамі.. до дівчиська підходить (Ковінька, Кутя.., 1960, 110); Ось коли Грині згодиться стиляжна його борода - наче навмисне відпустив... (Гончар, Тронка, 1963, 172); // Одягнений, як стиляга. Стиляжна дама усміхнулась мені вдячно вставними зубами (Мокр., Сто.., 1961, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стиляжний | стиляжна | стиляжне | стиляжні |
Родовий | стиляжного | стиляжної | стиляжного | стиляжних |
Давальний | стиляжному | стиляжній | стиляжному | стиляжним |
Знахідний | стиляжний, стиляжного | стиляжну | стиляжне | стиляжні, стиляжних |
Орудний | стиляжним | стиляжною | стиляжним | стиляжними |
Місцевий | на/у стиляжному, стиляжнім | на/у стиляжній | на/у стиляжному, стиляжнім | на/у стиляжних |