стовбичити
СТОВБИЧИТИ, чу, чиш, недок . 1. Стояти, різко підноситися над навколишньою поверхнею (про високі тонкі предмети). Униз до моря збігали мандаринові, апельсинові, лимонні й маслинові гаї, стовбичили готичними вежами кипариси (Трубл., II, 1950, 168); Стовбичить до хмар над містечком вона [арка], Хоча й сміхотворна, зате показна (С. Ол., Вибр., 1959, 270); // Видаватися, виступати над поверхнею, виділятися серед навколишнього простору. Будиночок обваливсь.. Од клуні стовбичать тільки в бур'янах кілля та сохи (Вас., І, 1959, 268); Посередині двору стовбичила колонка водогону (Дмит., Обпалені.., 1962, 69); На подвір'ї замість хати понуро стовбичить облуплений комин (Стельмах, І, 1962, 468).
2. розм. Стояти, бути на ногах. [Стась:] Не стовбич проти вікна - заступи за стіну! (Вас., III, 1960, 458); Цимбалові ніяково стовбичити серед класу, коли всі сидять (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 10); [Горпина:] Чого стовбичиш? В хату йди (Собко, П'єси, 1958, 29); // Постійно перебувати де-небудь. Ну, думаю, зажди, буде тобі за те, що цілий день на фермі стовбичиш і уроків не вчиш... (Рад. Укр., 8.III 1946, 3).
@ Стовбичити над душею - те саме, що Стояти над душею (див. душа). Йому заманулось піти до неї,.. хоч подивитися на неї, та гуменний стовбичив над душею (Н.-Лев., II, 1956, 184).
3. розм. Проводити час безцільно, нічим не займаючись. [Катря:] Мені досадно, як ото воно стовбичить отут без діла! (Вас., III, 1960, 130); [Омелько:] Ну, хлопці, що ж ви стовбичите? Доки музики прийдуть, грайте у карти абощо (Кроп., І, 1958, 86); Уже кілька днів самотньо стовбичив [Рядненков] у своєму кабінеті, не знаючи, з чого почати і за що хапатися (Коз., Блискавка, 1962, 202).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стовбичу | стовбичимо |
2 особа | стовбичиш | стовбичите |
3 особа | стовбичить | стовбичать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стовбичитиму | стовбичитимемо |
2 особа | стовбичитимеш | стовбичитимете |
3 особа | стовбичитиме | стовбичитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стовбичив | стовбичили |
Жіночий рід | стовбичила | |
Середній рід | стовбичило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стовбичмо | |
2 особа | стовбич | стовбичте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стовбичачи | |
Минулий час | стовбичивши |