стовпотворіння
СТОВПОТВОРІННЯ, я, с., розм. Безладне скупчення кого-, чого-небудь, яке супроводжується галасом, метушнею і т. ін. На великому шляху Львів - Ужгород ціле стовпотворіння. Весь шлях забитий автомашинами (Чорн., Визвол. земля, 1950, 92).
@ Вавілонське стовпотворіння - безладдя, гармидер, при якому люди не розуміють один одного. Голови туманіли від невщухаючого лементу цього вавілонського стовпотворіння. З ранку до ночі горлають водоноси, вищать шарманки, іржуть коні (Гончар, І, 1959, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стовпотворіння | стовпотворіння |
Родовий | стовпотворіння | стовпотворінь |
Давальний | стовпотворінню | стовпотворінням |
Знахідний | стовпотворіння | стовпотворіння |
Орудний | стовпотворінням | стовпотворіннями |
Місцевий | на/у стовпотворінні | на/у стовпотворіннях |
Кличний | стовпотворіння | стовпотворіння |