стовщення
СТОВЩЕННЯ, я, с . 1. Дія за знач. стовстити і стан за знач. стовститися. Стовщення стіни [призьбою].. відігравало велику роль як архітектурний прийом членування стіни (Дерев. зодч. Укр., 1949, 59); Загар і стовщення надшкір'я - це захисні реакції організму, спричинені діянням сонця (Метод. викл. анат.., 1955, 167).
2. Товстіша частина чого-небудь. Бульбочкові бактерії починають енергійно розмножуватись у певних місцях кореня, утворюючи стовщення - бульбочки (Наука.., 11, 1963, 46); Треба було змінити посадку і кріплення підшипників редукторів на валі, зробити стовщення в листах лопаток турбінного колеса (Ком. Укр., 4, 1963, 54).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стовщення | стовщення |
Родовий | стовщення | стовщень |
Давальний | стовщенню | стовщенням |
Знахідний | стовщення | стовщення |
Орудний | стовщенням | стовщеннями |
Місцевий | на/у стовщенні | на/у стовщеннях |
Кличний | стовщення | стовщення |