стопоритися
СТОПОРИТИСЯ, иться, недок . 1. Зупинятися, переставати діяти (про механізм, машину). Машини в трюмах уже затихають, стопоряться (Кучер, Голод, 1961, 343); // Закріплюватися стопором; // перен., розм. Затримуватися через які-небудь перепони, перешкоди. Стопориться підвезення матеріалів.
2. Пас. до стопорити. Маточини передніх коліс автомобілів ЗИЛ-164 і ГАЗ-51 А.. кріпляться гайками, які потім шплінтуються або стопоряться і закриваються ковпаком (Підручник шофера.., 1960, 227).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стопорюся | стопоримося |
2 особа | стопоришся | стопоритеся |
3 особа | стопориться | стопоряться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стопоритимуся | стопоритимемося |
2 особа | стопоритимешся | стопоритиметеся |
3 особа | стопоритиметься | стопоритимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стопорився | стопорилися |
Жіночий рід | стопорилася | |
Середній рід | стопорилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стопормося | |
2 особа | стопорся | стопортеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стопорячись | |
Минулий час | стопорившись |