сторожкість
СТОРОЖКІСТЬ, кості, ж. Стан і властивість за знач. сторожкий. Втративши свою оту сторожкість, щиро, дзвінко засміялась [Тоня] від холодного водяного лоскоту (Гончар, Тронка, 1963, 35); Плямистість в оленів зникає, коли вони, підростаючи, набувають сторожкість, швидкий біг, тобто те, що рятує їх від ворогів (Наука.., 9, 1961, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сторожкість | сторожкості |
Родовий | сторожкості, сторожкости | сторожкостей |
Давальний | сторожкості | сторожкостям |
Знахідний | сторожкість | сторожкості |
Орудний | сторожкістю | сторожкостями |
Місцевий | на/у сторожкості | на/у сторожкостях |
Кличний | сторожкосте | сторожкості |