сторожування
СТОРОЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. сторожувати. Кузьма йшов собі додому, а Перегуда лишався у конторі і за постояльця, і за сторожа, хоч трудодні за сторожування одержував Кузьма (Кучер, Прощай.., 1957, 264); Тимко зустрів Павла Гречаного, що повертався із сторожування від магазину (Тют., Вир, 1964, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сторожування | сторожування |
Родовий | сторожування | сторожувань |
Давальний | сторожуванню | сторожуванням |
Знахідний | сторожування | сторожування |
Орудний | сторожуванням | сторожуваннями |
Місцевий | на/у сторожуванні | на/у сторожуваннях |
Кличний | сторожування | сторожування |