строма
СТРОМА1, и, ж . 1. Сполучнотканинна основа багатьох органів та тканинних утворів в організмі людини й тварини. Сполучнотканинна строма виражена неоднаково у тварин різного виду та віку (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 56).
2. Безбарвна білкова основа пластид у рослин. Мініатюрна краплина рослинного соку, збільшена в десятки тисяч разів, мала вигляд неймовірно складної системи. Ось лише деякі складові її: оболонка, світле тло (строма) (Знання.., 8, 1973, 3).
СТРОМА2, и, ж., діал. Стромовина. Дико Терек виє й скаче між крутих камінних стром (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 170); На швидкій стромі плавати гарно, а може, навіть і небезпечно, тому завжди ці місця приваблюють багато народу (Собко, Звич. життя, 1957, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | строма | строми |
Родовий | строми | стром |
Давальний | стромі | стромам |
Знахідний | строму | строми |
Орудний | стромою | стромами |
Місцевий | на/у стромі | на/у стромах |
Кличний | стромо | строми |