судище
СУДИЩЕ, а, с., заст., ірон. Суд (у 2 знач.).
Страшне (останнє) судище - те саме, що Страшний (останній, остатній) суд (див. суд). Людоїде, змію! На страшному на судищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих (Шевч., І, 1963, 249); Книго господня страшна! На судищі нашім останнім Кожне злочинство і гріх навіч покаже вона! (Зеров, Вибр., 1966, 378).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | судище | судища |
Родовий | судища | судищ |
Давальний | судищу | судищам |
Знахідний | судище | судища |
Орудний | судищем | судищами |
Місцевий | на/у судищі | на/у судищах |
Кличний | судище | судища |