суфій
СУФІЙ, я, ч., рел. Послідовник, прихильник суфізму. Світ, на думку суфіїв, виплив з бога, він є еманація божества, і, дарма що здається він різноманітним і неоднаковим, тая неоднаковість є тільки привид, ілюзія (Крим., Вибр., 1965, 262).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суфій | суфії |
Родовий | суфія | суфіїв |
Давальний | суфієві, суфію | суфіям |
Знахідний | суфія | суфіїв |
Орудний | суфієм | суфіями |
Місцевий | на/у суфії | на/у суфіях |
Кличний | суфію | суфії |