сухенький
СУХЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до сухий. В кострі був зложений [очерет] сухенький, Як порох був уже палкенький (Котл., І, 1952, 86); Як в калюжах в дощ, хлюпощуться гуски, То ж, стрепенувшись, вп'ять [знову] виходять з їх [них] сухенькі (Г.-Арт., Байки.., 1958, 43); Цей невеличкий сухенький дідок у свитці.. був жвавий і непосидючий (Баш, На землі.., 1957, 4); Вона [мати] була сухенька, біла, ледь жива, але горда, незламна (Збан., Єдина, 1959, 392); Йонька швидко повернув сухе і хиже, як у роздратованого тхора, обличчя. Сухенькі кулачки його дрібно тремтіли (Тют., Вир, 1964, 255); Дідок усе її потішав якимись маленькими, сухенькими слівцями (Хотк., II, 1966, 294); // у знач. ім. сухеньке, кого, с . Сухе місце. Вилізла вона [черепаха] на сухеньке та й свистить (Мирний, V, 1955, 349).
Виходити (вийти) сухеньким з води - те саме, що Виходити (вийти) сухим з води (див. виходити). Кота Петровича, де я живу, На лаву садовили судову: ..А він Мишами й Кицями підперся, Сухеньким вийшов із води (Год., Заяча математ., 1961, 19).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сухенький | сухенька | сухеньке | сухенькі |
Родовий | сухенького | сухенької | сухенького | сухеньких |
Давальний | сухенькому | сухенькій | сухенькому | сухеньким |
Знахідний | сухенький, сухенького | сухеньку | сухеньке | сухенькі, сухеньких |
Орудний | сухеньким | сухенькою | сухеньким | сухенькими |
Місцевий | на/у сухенькому, сухенькім | на/у сухенькій | на/у сухенькому, сухенькім | на/у сухеньких |