сучок
СУЧОК, чка, ч . 1. Зменш. до сук. Серце моє припадає, тремтячи, К тобі, о скибо мужицька, тверда, Дух мій в нутро твоє, тоне гарячий, Наче у море блискуча звізда. Кожну пилинку твою проникає, Кожний камінчик, корінчик, сучок (Фр., X, 1954, 182); Пильно оглядав [Січкар] кряжі, бракував за найменший сучок (Стельмах, II, 1962, 366).
2. Те саме, що сук. Лащ був схожий не на чоловіка, а на старого дуба серед степу, розбитого громом, з обламаними гілками, кругом обтиканого товстими сучками (Н.-Лев., VII, 1966, 82); На сучку верби висів прогнилий ятір (Тют., Вир, 1964, 377); Деревина ялини стругається важче, ніж деревина сосни, бо у неї більше твердих сучків (Стол.-буд. справа, 1957, 39); * Образно. Бачиш, які сучки поробив ревматизм, - показав він на руки свої (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сучок | сучки |
Родовий | сучка | сучків |
Давальний | сучкові, сучку | сучкам |
Знахідний | сучок | сучки |
Орудний | сучком | сучками |
Місцевий | на/у сучку | на/у сучках |
Кличний | сучку | сучки |
сучка
СУЧКА, и, ж . 1. Те саме, що сука 1. Знайомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (Котл., І, 1952, 194); - Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги... (Коцюб., І, 1955, 263); * У порівн. Терниця гавкала під її руками, як сучка, дрібно та голосно (Н.-Лев., II, 1956, 278).
2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. - Я тебе, сучко, роздеру! Я тебе розметаю! Шматочка живого не зоставлю! У кого се ти вдалась така неслухняна? (Мирний, IV, 1955, 27); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників, і вона з ганьбою побігла від людей (Стельмах, II, 1962, 135).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сучка | сучки |
Родовий | сучки | сучок |
Давальний | сучці | сучкам |
Знахідний | сучку | сучок |
Орудний | сучкою | сучками |
Місцевий | на/у сучці | на/у сучках |
Кличний | сучко | сучки |