схвалення
СХВАЛЕННЯ, я, с. Визнання чиїхось дій, вчинків, рішень і т. ін. добрими, правильними; позитивне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь; позитивна оцінка, похвала. Монолітну згуртованість багатонаціональний радянський народ демонструє своєю працею, своїм одностайним схваленням політики Комуністичної партії (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 87); Пожвавлення серед присутніх сприйняв [Попович] як схвалення свого чергового дотепу (Головко, II, 1957, 462); Микоша відчув батьківське схвалення (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 171).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | схвалення | схвалення |
Родовий | схвалення | схвалень |
Давальний | схваленню | схваленням |
Знахідний | схвалення | схвалення |
Орудний | схваленням | схваленнями |
Місцевий | на/у схваленні | на/у схваленнях |
Кличний | схвалення | схвалення |