схвилюватися
СХВИЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док . 1. Зазнати коливального руху, вкритися хвилями, збуритися (про поверхню рідини). Сколихнулось море і схвилювалося (Вас., І, 1959, 116); Червоне вино схвилювалось У кухлях, налитих по пруг (Перв., II, 1958, 159).
2. Позбавитися душевної рівноваги, сповнитися тривогою, занепокоєнням, хвилюванням. Наталя, безумовно, схвилювалась. Мати справу з живою людиною - зовсім не те, що лікувати ляльок (Донч., VI, 1957, 10); Данькові раніш не доводилось бути в Хорлах, і зараз, коли він вперше побачив перед собою гуртик самотніх задумливих тополь ген-ген, на межі землі і неба - схвилювався так, наче зустрів зненацька в незнайомім краю когось знаного з дитинства (Гончар, II, 1959, 45).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | схвилююся | схвилюємося |
2 особа | схвилюєшся | схвилюєтеся |
3 особа | схвилюється | схвилюються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | схвилювався | схвилювалися |
Жіночий рід | схвилювалася | |
Середній рід | схвилювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | схвилюймося | |
2 особа | схвилюйся | схвилюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | схвилювавшись |