сідло
СІДЛО1, а, с. 1. Упряж для їзди верхи - сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін. В IV-III ст. до н. е. у скіфів існували м'які сідла, відомі із зображень коней і за знахідками в могилах. Стремен у скіфський час ще не було (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 148); Коло коня стоїть Грегор і одв'язує од сідла здорового мішка (Н-Лев., III, 1956, 275); Матвійкові боязко. Високий кінь, і ще ніколи хлопець у сідлі не сидів (Донч., VI, 1957, 153); Втомлений, чіплявсь він До сідла свого ослятка (Л. Укр., IV, 1954, 171); Ви спали, поклавши під голови сідла, Розбивши ворожий загін уночі (Мисик, Біля криниці, 1967, 31); * Образно. Половецькі річки руським золотом наситив [Ігор]. А сам з золотого сідла у невільницьке переступив... (Мирний, V, 1955, 269); // Шкіряне сидіння велосипеда, мотоцикла. Коло ганку скочив [Грім] у сідло свого мотоцикла і заревів мотором (Кучер, Трудна любов, 1960, 263).
Брати (взяти, поставити і т. ін. ) під сідло - використовувати для верхової їзди, зробити верховим (перев. коня). Антонович перейшов на грізний тон,- від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не ставати. Коня під сідло взяти собі найкращого (Гончар, III, 1959, 310); Ходити (бути і т. ін. ) під сідлом - бути верховим (про коня).
@ Вибити із сідла кого - позбавити кого-небудь спокою, душевної рівноваги, позбавити сил нормально жити, працювати і т. ін. - Так що: до матері на по-бивку, значить? Товариш сипняк, кажеш, вибив із сідла? (Гончар, II, 1959, 155); Недовго, дуже недовго правив селом Мушатешті примар Мелітару. Невпинна хвиля народного гніву вибила його з сідла (Чаб., Балкан. весна, 1960, 168); Вилетіти із сідла - втратити керівну посаду. Кавун став тут головою [колгоспу]. Це був крутий поворот у його житті, такий крутий, що молодий голова в перші місяці трохи не вилетів із сідла (Рад. Укр., 29.V 1961, 3); Личить (іде, пристало і т. ін. ), як корові сідло див. корова.
2. Те саме, що сідловина 1. Ходімо, де яйли обочини скелясті І темний оксамит Гурзуфського сідла Злила в єдине тло напівпрозора мла (Зеров, Вибр., 1966, 112).
3. техн. Назва деталей для насадки, опори чого-небудь. В зовнішньому фланці [насоса] встановлено робочий клапан, що складається з стакана, пружини, сідла і шарика (Зерн. комбайни, 1957, 111); Для того, щоб забезпечити щільне прилягання робочої поверхні клапана до сідла при роботі двигуна, необхідно між штовхачем і стержнем клапана залишати зазор від 0,15 до 0,45 мм (Автомоб., 1957, 47).
4. Частина баранячої або телячої туші, що міститься біля нирок. У баранячих туш іноді вирубують сідло, а від корейок туш телят і свиней відрізають поперекову частину (Технол. пригот. їжі, 1957, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сідло | сідла |
Родовий | сідла | сідел |
Давальний | сідлу | сідлам |
Знахідний | сідло | сідла |
Орудний | сідлом | сідлами |
Місцевий | на/у сідлі | на/у сідлах |
Кличний | сідло | сідла |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сідло | сідла |
Родовий | сідла | сідел |
Давальний | сідлу | сідлам |
Знахідний | сідло | сідла |
Орудний | сідлом | сідлами |
Місцевий | на/у сідлі | на/у сідлах |
Кличний | сідло | сідла |