сідляр
СІДЛЯР, а, ч. Майстер, який робить, виготовляє сідла. В документах 1425 р. згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів (Іст. УРСР, І, 1953, 125); Гриміла музика. Строкатим походом йшли цехи.. Кожен намагався показати.. емблему свого ремесла.. Сідлярі тягли площадку, де кілька майстрів шили сідла (Тулуб, Людолови, II, 1957, 289).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сідляр | сідлярі |
Родовий | сідляра | сідлярів |
Давальний | сідляреві, сідляру | сідлярам |
Знахідний | сідляра | сідлярів |
Орудний | сідлярем | сідлярами |
Місцевий | на/у сідлярі, сідляру, сідляреві | на/у сідлярах |
Кличний | сідляру | сідлярі |