танкобудівник
ТАНКОБУДІВНИК, а, ч. Той, хто працює в галузі танкобудування. Радянські танкобудівники.. робили все, щоб фронт був забезпечений необхідною кількістю бойових машин (Рад. Укр., 8.IX 1957, 1); // Фахівець із танкобудування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | танкобудівник | танкобудівники |
Родовий | танкобудівника | танкобудівників |
Давальний | танкобудівникові, танкобудівнику | танкобудівникам |
Знахідний | танкобудівника | танкобудівників |
Орудний | танкобудівником | танкобудівниками |
Місцевий | на/у танкобудівнику, танкобудівникові | на/у танкобудівниках |
Кличний | танкобудівнику | танкобудівники |