тарабарщина
ТАРАБАРЩИНА, и, ж., розм. Що-небудь сказане або написане іншою, невідомою чи незрозумілою комусь мовою. - Я не розумію твоєї тарабарщини, говори по-англійському (Кулик, Записки консула, 1958, 95); // Щось безглузде, незрозуміле; неясно виражене; нісенітниця. За «вченою» тарабарщиною і словесними викрутасами Ленін розкрив класову роль емпіріокритицизму як знаряддя в руках імперіалістичної буржуазії (Біогр. Леніна, 1955, 103).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тарабарщина | тарабарщини |
Родовий | тарабарщини | тарабарщин |
Давальний | тарабарщині | тарабарщинам |
Знахідний | тарабарщину | тарабарщини |
Орудний | тарабарщиною | тарабарщинами |
Місцевий | на/у тарабарщині | на/у тарабарщинах |
Кличний | тарабарщино | тарабарщини |