тваринницький
ТВАРИННИЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до тваринництва, пов'язаний з ним. Без достатку кормів неможливо добитися збільшення поголів'я худоби і виробництва тваринницької продукції (Хлібороб Укр., 9, 1963, 8); - Споживачі продукції нашого заводу - це інші хімзаводи та тваринницькі господарства (Шовк., Інженери, 1956, 128); Тваринницька ферма; // Признач. для тварин. Тваринницькі приміщення.
2. Прикм. до тваринник. Бригад у колгоспі п'ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Вишня, І, 1956, 365).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тваринницький | тваринницька | тваринницьке | тваринницькі |
Родовий | тваринницького | тваринницької | тваринницького | тваринницьких |
Давальний | тваринницькому | тваринницькій | тваринницькому | тваринницьким |
Знахідний | тваринницький, тваринницького | тваринницьку | тваринницьке | тваринницькі, тваринницьких |
Орудний | тваринницьким | тваринницькою | тваринницьким | тваринницькими |
Місцевий | на/у тваринницькому, тваринницькім | на/у тваринницькій | на/у тваринницькому, тваринницькім | на/у тваринницьких |