тертка
ТЕРТКА, и, ж . 1. Кухонний предмет - металева пластинка з густо пробитими дрібними отворами, об гострі краї яких труть що-небудь. Це вона тре хрін на тертці (Ю. Янов., IV, 1959, 135); Домна Кирилівна начистила картоплі і взялася за тертку: вирішила з Христею картопляників на салі напекти (Грим., Незакінч. роман, 1962, 62).
2. Укритий сіркою вузький бік сірникової коробки, об який труть сірником. Всю коробочку брати не можна. Татко одразу ж почне її шукати - він часто курить, Треба взяти кілька сірників і відламати невеличкий шматочок тертки... (Ткач, Гриць.., 1955, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тертка | тертки |
Родовий | тертки | терток |
Давальний | тертці | терткам |
Знахідний | тертку | тертки |
Орудний | терткою | тертками |
Місцевий | на/у тертці | на/у тертках |
Кличний | тертко | тертки |