ткання
ТКАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ткати. Лядою гупав [Давид], кидав човник, а десь думками не тут, не біля ткання (Головко, II, 1957, 83); З 12 років заробляла вона собі на шматок хліба доступною їй працею - художнім вишиванням, плетенням і тканням килимів (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 11).
2. Все те, що виткане; тканина (у 1 знач.). А інша [мати] жде - з годин, хвилин Пасмує дні і тижні. Вони немов нитки в тканні Тоненького утоку (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 76); // Тканий візерунок. Під ноги стеляться їм луки, Мов килим дивного ткання (Воскр., З перцем!, 1957, 448).
3. Поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми (основою); утік. Основа нитяна, а ткання вовняне (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ткання | ткання |
Родовий | ткання | ткань |
Давальний | тканню | тканням |
Знахідний | ткання | ткання |
Орудний | тканням | тканнями |
Місцевий | на/у тканні | на/у тканнях |
Кличний | ткання | ткання |