толкувати
ТОЛКУВАТИ, ую, уєш, недок,, перех. і неперех., розм., рідко . 1. Пояснювати, розтлумачувати. Другим ми часто пророкуєм, Як знахурі [знахарі], чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок (Котл., І, 1952, 225); Даремно ті, що стояли на камінню, толкували їм [потопаючим], що купа не може помістити всіх (Фр., VI, 1951, 130).
2. Говорити, розмовляти; розповідати, роз'ясняти; висловлювати свою думку. - Що мені з тобою, дурною, толкувати? - призро, кривлячись мов від великої болі, сказав Василь, повернувся і побіг вздовж огороду (Мирний, IV, 1955, 82); - Він сам зрадить себе, як його не відшукають! - толкував чоловік дальше (Коб., II, 1956, 187); Дядина моя толкує: «Ото, що наче копи здаються, то паски розставлені» (Барв., Опов.., 1902, 70); І вона почала толкувати, що привезла дівчат у місто «дихнути» трохи культурною атмосферою, бо на селі вони «просто» нидіють (Вільде, Сестри.., 1958, 458).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | толкую | толкуємо |
2 особа | толкуєш | толкуєте |
3 особа | толкує | толкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | толкуватиму | толкуватимемо |
2 особа | толкуватимеш | толкуватимете |
3 особа | толкуватиме | толкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | толкував | толкували |
Жіночий рід | толкувала | |
Середній рід | толкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | толкуймо | |
2 особа | толкуй | толкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | толкуючи | |
Минулий час | толкувавши |