тополенька
ТОПОЛЕНЬКА, и, ж. Пестл. до тополя. - Плавай, плавай, лебедонько, По синєму [синьому] морю, Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Шевч., І, 1963, 59); Похилилась в тривозі ромашка, Засмутилась весела пташка, Зашуміла тополенька в тузі, Нахилилась вербичка в лузі (Забашта, Пісня.., 1961, 98); * У порівн. Молода [дівчина], напрочуд гарна, Кароока та струнка, Швидкометна, наче сарна, Мов тополенька гнучка (Граб., І, 1959, 350).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тополенька | тополеньки |
Родовий | тополеньки | тополеньок |
Давальний | тополеньці | тополенькам |
Знахідний | тополеньку | тополеньки |
Орудний | тополенькою | тополеньками |
Місцевий | на/у тополеньці | на/у тополеньках |
Кличний | тополенько | тополеньки |