трапунок
ТРАПУНОК, нку, ч., розм. Те саме, що випадок 1. - Пригадуєш, Власе, як ми колись іменем революції поставили до стінки одного..? ..Та не може цього бути, щоб ти, Власе, забув цей трапунок (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 45); «Доношу до вашого відома, що в селі Горбки, в комуні Червоний Цвіт, трапився трапунок..» (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 186).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трапунок | трапунки |
Родовий | трапунку | трапунків |
Давальний | трапункові, трапунку | трапункам |
Знахідний | трапунок | трапунки |
Орудний | трапунком | трапунками |
Місцевий | на/у трапунку | на/у трапунках |
Кличний | трапунку | трапунки |