третяк
ТРЕТЯК, а, ч . 1. розм. Трирічна домашня тварина. Корова здохла, третяк настромився на кілок і пропав (Барв., Опов.., 1902, 202); - За нею Окуні дають тобі три з половиною десятини, воли-третяки, плуга, дряпак, борону і таку скриню, що пара коней з місця не зрушить (Стельмах, І, 1962, 533).
2. Третій за часом утворення, вильоту рій із старого вулика. - Оце раз як обпали бджоли (третяк навісний!), то, їй-бо, думав, пропаду на груші! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 89).
3. заст. Потрійне притоптування в танці. «Гоп» - гукав [Омелян Косюра], у боки взявшись, сипав третяками, І навприсядки пускався, й колесом крутився, Поки дружку вибив з сили, а сам не втомився (Укр. поети-романтики.., 1968, 563).
@ Зубами третяка вибивати - дрижати, тремтіти від холоду або страху так, що зуб на зуб не попадає.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | третяк | третяки |
Родовий | третяка | третяків |
Давальний | третякові, третяку | третякам |
Знахідний | третяк, третяка | третяки, третяків |
Орудний | третяком | третяками |
Місцевий | на/у третяку | на/у третяках |
Кличний | третяку | третяки |