трофейний
ТРОФЕЙНИЙ, а, е. Який є трофеєм; захоплений, відібраний у ворога. Відразу ж з-під ліска лунким татаканням залився трофейний кулемет (Збан., Незабутнє, 1953, 31); За віллісом гуркотіла пара трофейних тягачів. Це генерал Глазунов прислав на посівну обіцяну допомогу (Довж., І, 1958, 385); Брат стрів мене радо (я в іншу частину Відрядження мав), приділив тютюну, Трофейного, звісно ... (Перв., II, 1958, 428).
Трофейна виставка - виставка трофеїв. Десь уже наприкінці війни послав мене наш колгосп у Москву на трофейну виставку (Мокр., Сто.., 1961, 146); Трофейна команда - команда, яка займається збиранням і обліком трофеїв. - От би тобі, Хомо, та в королівській кареті... Ха-ха-ха... - Не встиг, братці: з-під носа трофейна команда вихопила... (Гончар, III, 1959, 70).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трофейний | трофейна | трофейне | трофейні |
Родовий | трофейного | трофейної | трофейного | трофейних |
Давальний | трофейному | трофейній | трофейному | трофейним |
Знахідний | трофейний, трофейного | трофейну | трофейне | трофейні, трофейних |
Орудний | трофейним | трофейною | трофейним | трофейними |
Місцевий | на/у трофейному, трофейнім | на/у трофейній | на/у трофейному, трофейнім | на/у трофейних |