тріангуляція
ТРІАНГУЛЯЦІЯ, ї, ж . 1. мат. Метод визначення великих відстаней на земній поверхні, за яким остання розбивається, поділяється на трикутники; при цьому вимірюється сторона одного з трикутників і горизонтальні кути всіх трикутників безпосередньо, решта ж сторін визначається тригонометричними обчисленнями.
2. геод. Визначення положення опорних точок на земній поверхні для топографічного знімання місцевості. Друга можливість використання штучних супутників Землі для геодезії - це космічна тріангуляція (Знання.., 11, 1966, 24); Для вимірювання Землі у XVII-XIX століттях використовували точний метод тріангуляції (Наука.., 1, 1964, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тріангуляція | тріангуляції |
Родовий | тріангуляції | тріангуляцій |
Давальний | тріангуляції | тріангуляціям |
Знахідний | тріангуляцію | тріангуляції |
Орудний | тріангуляцією | тріангуляціями |
Місцевий | на/у тріангуляції | на/у тріангуляціях |
Кличний | тріангуляціє | тріангуляції |