тікання
ТІКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тікати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Коб., ІІІ, 1956, 193).
ТІКАННЯ, я, с. Дія за знач. тікати 1-6. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари - і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (Коцюб., І, 1955, 364); Против того дня, що їм саме тікать, піп розговорився з попадею про тікання (Україна.., І, 1960, 154); Радить [Сіхей] покинути край і тікання своє приспішити (Зеров, Вибр., 1966, 231).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тікання | тікання |
Родовий | тікання | тікань |
Давальний | тіканню | тіканням |
Знахідний | тікання | тікання |
Орудний | тіканням | тіканнями |
Місцевий | на/у тіканні | на/у тіканнях |
Кличний | тікання | тікання |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тікання | тікання |
Родовий | тікання | тікань |
Давальний | тіканню | тіканням |
Знахідний | тікання | тікання |
Орудний | тіканням | тіканнями |
Місцевий | на/у тіканні | на/у тіканнях |
Кличний | тікання | тікання |