убоятися
УБОЯТИСЯ (ВБОЯТИСЯ), убоюся, убоїшся, док., заст., уроч. Побоятися. - Вбоїться за небагатим бути, небога, чи що? (Вовчок, І, 1955, 167); Не вбоялась ні наруги, не вбоялась муки. Чорнії тебе склювали, чорні вбили круки (Тич., II, 1957, 98); - В цій келії щоліта гостювали купці Миронови.. А вже цього літа не приїхали, убоялися, бо повсюди шаландаються таті та різні лихі люди (Кочура, Зол. грамота, 1960, 187).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убоюся | убоїмося |
2 особа | убоїшся | убоїтеся |
3 особа | убоїться | убояться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | убоявся | убоялися |
Жіночий рід | убоялася | |
Середній рід | убоялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убіймося | |
2 особа | убійся | убійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | убоявшись |