увихатися
УВИХАТИСЯ (ВВИХА#ТИСЯ), аюся, аєшся, недок., діал . 1. Посилено працювати, поратися. Ярини по півтори, А озимі - копу [жати]. Треба добре увихатись Хоч якому хлопу (Нар. лірика, 1956, 97); В глибині серця в'язала її [Домніку] щира прихильність до оцеї [оцієї] родини. Тому й увихалася безперестанку, прикладала руки без намислу, де лиш сказалася потреба (Коб., II, 1956, 217); Макар, злигавшись з тим дурисвітом Кіндратом, повіявся десь, і Юстина мусить тепер ввихатися і за Макара, і за наймитів (Іщук, Вербівчани, 1961, 324).
2. Перебуваючи де-небудь, біля чогось, весь час рухатися в різних напрямках. Куди не кинув [Юра] очима - всюди по царинках увихаються, як мурашки, дрібні постаті мужчин, челяді (Круш., Буденний хліб.., 1960, 171); Над нею, коло неї увихається.. безліч дрібосеньких [дрібнесеньких] комашок (Коб., І, 1956, 495).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увихаюся | увихаємося |
2 особа | увихаєшся | увихаєтеся |
3 особа | увихається | увихаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увихатимуся | увихатимемося |
2 особа | увихатимешся | увихатиметеся |
3 особа | увихатиметься | увихатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | увихався | увихалися |
Жіночий рід | увихалася | |
Середній рід | увихалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увихаймося | |
2 особа | увихайся | увихайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | увихаючись | |
Минулий час | увихавшись |