угноєння
УГНОЄННЯ (ВГНОЄННЯ), я, с . 1. Дія за знач. угноїти. - Виснаження грунту я компенсую звичайними заходами угноєння (Смолич, І, 1958, 69).
2. Те саме, що гній. Вони [ланкові] з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, провели снігозатримання, затримали вологу, підготували насіння (Ю. Янов., II, 1954, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | угноєння | угноєння |
Родовий | угноєння | угноєнь |
Давальний | угноєнню | угноєнням |
Знахідний | угноєння | угноєння |
Орудний | угноєнням | угноєннями |
Місцевий | на/у угноєнні | на/у угноєннях |
Кличний | угноєння | угноєння |